буддизм

М’ятний чай

Осінню-осінь
За ці двері
Теплом плеча не пропускай,
І не зважай на плач русалок –
Вони ідуть на м’ятний чай.
Вони скребтимуться гілками,
Співатимуть сумних пісень,
А мавки в тайстри за горбами
Захочуть вкрасти світла день.
Та треба трошки потерпіти
І осінь всіх їх обмете:
Застигнуть чари,
Вклякнуть літа,
Замруть фігури
Й звук трембіти
Слоном сповістить:
Зима іде!
буддизм

Дівчинка-кокакола

Вчора ходила до школи
Міряла мамине бра
Завтра — підеш до праці
У світ корпорацій й бабла

А зараз початок травня
Високе небо й тепло
Ти мрієш щоб ціле людство
Суцільним добром замело
Нехай усі ходять за руки
Сміються цілісінький день
Дарують смачні чоколяди
Співають веселих пісень
Не знають ні лиха ні горя
Найгірше — холодну росу
Най матері донькам щоранку
Вплітають щастя в косу
Хай тато садить дерева
Із братиком на двох
Бабуся не журится з дідом
І всім помагає Бог

Інакше не може бути
Це ж просто як двіччі-два
Бо нащо іще цілують
Cолодкі його вуста?
буддизм

Бігбордні морди

Повилазили на борди
Морди
Гаркають
Погрожують словами
Кажуть: погано буде вам без наc, добре лише з нами!
Fuck!
Каменем в око тобі мордо бігбордна!
Розумом в мозок
Совістю в серце
А сраку твою натремо перцем
Лякай-шипи на своїх дітей
Незаймай добрих людей
Триччі тьху і киш!
буддизм

бігбордні морди

Повилазили на борди
Морди
Гаркають
Погрожують словами
Кажуть: погано буде вам без наc, добре лише з нами!
Fuck!
Каменем в око тобі мордо бігбордна!
Розумом в мозок
Совістю в серце
А сраку твою натремо перцем
Лякай-шипи на своїх дітей
Незаймай добрих людей
Триччі тьху і киш!
буддизм

Atropos

Що ти прагнеш?
Радості.
Безпеки.
Щастя.
Меду із небес.
Та по твому полю бігають ацтеки і на місяць виє половецький пес.
Чарівні кружальця насолоди як вода тікають з твоїх рук
Лялька біхевіористичної природи
І перон для вічних тимчасових мук.
Руки терпнуть щогодини ткати
Із буденності мереживо буття
Спати
Їсти
Трахати
Співати
Ось проста мелодія житя...

Атропа ножицями клац.
буддизм

Весна 2018

Антарктичні льоди тануть
Піднімаючись вверх до Тесли
Теплим подихом з синіх губ
промовлять:
Слава богу! Нарешті воскресли!
Нарешті розправимо замерзлі кості доісторичних звірюк:
Мамонтів
Динозаврів
Багатоголових зміюк
Скинемо тисячолітнє ярмо
Поцілунку Сніжної королеви
Забудемо про нашу білу суть!
Та зверху Майор Том каже їм:
Забудь!
Стоп!
Ом!
Граунд контрол!
Це колообіг. Сансара!
Прямуй на Київ,
циклонно хмаро!
Випадай снігами на золото храмів
На бруківку майданів
На дерева й дахи
Морозь псам хвости
А людям думки про вEсну
Яка ніяк у цей рік не вокресне
Бо чекає коли воскреснеш ти